Громадська організація
Всеукраїнський громадський фонд
ЗАВТРА

Фотопроект «Про ту війну. Із перших вуст…» (Березень-Червень 2016)

«Про ту війну. Із перших вуст…» –­ соціальний фотопроект пам’яті про роки та наслідки Великої Вітчизняної війни, повіданої її безпосередніми учасниками і очевидцями. Героями проекту є не лише учасники бойових дій, які боролися з нацизмом із зброєю в руках, але й звичайні люди, які жили і працювали у тилу, люди, чиє дитинство припало на воєнні роки. Вони поділяться з вами спогадами про воєнний період і життя після війни. Одні з них продовжили військову службу, другі працювали на заводах, треті відбудовували з попелу країну, інші стали відомими і заслуженими артистами України, викладачами, філософами, медиками… Кожен з них має свою особисту історію життя і одну спільну на всіх трагедію під назвою війна.

Це фотовиставка про людей війни, які сьогодні ще живуть серед нас, проте яких часто не помічаємо. Усі вони – ветерани Великої Вітчизняної війни, яким загалом від 80 до 100 років. Майже кожен з них бачив і пережив голод і знущання нацистів, концтабори; став свідком розстрілів єврейського населення; був учасником запеклих боїв із нападником…Деякі з них пережили Голодомор.

Актуальність. Вік ветеранів дається взнаки, і з плином часу їх – свідків тих жахливих подій – дедалі меншає. Тому сьогодні нам, і молодому поколінню особливо, так важливо встигнути почути справжні життєві розповіді і спогади про ту війну саме від її очевидців. Ці історії із життя звичайних людей – не вимисел, а правда. Їхні історії – це наша історія, яку не прочитаєш у книжках і яку ми повинні пам’ятати і цінувати. «Ніколи знову» – це усвідомлення кожним з нас того, через які випробування пройшли наші дідусі, бабусі, і весь наш народ. Тільки спілкуючись з ветеранами і порівнюючи їхню молодість із власною, ми зможемо усвідомити значення цих слів.

Метою проекту є:

- познайомити громадян з нині живими свідками найжорстокішої війни в історії людства. З одного боку, через проект прагнемо розповісти про звичайних людей, на молоду (або дитячу) долю яких випала тяжка боротьба за життя і за свободу свого краю у роки Другої світової війни. З іншого боку, проект покликаний показати реалії життя ветеранів (і загалом літніх людей) в Україні. Вони бідували у молоді роки через війну та довгу відбудову, а сьогодні - через відсутність гідного соціального забезпечення та захисту, мізерну пенсію, покинутість, забутість.

- крізь призму життєвих історій героїв осягнути трагедію війни та наслідків, які вона приносить людині, суспільству і державі в цілому;

- виховання шанобливого ставлення до історії свого народу і збереження пам’яті про неї;

- донести думку про необхідність поважати ветеранів і допомагати їм;

- привернути увагу до проблем людей похилого віку в Україні.

Відзначимо, що у проекті задіяні ті ветерани, які за станом здоров’я мали змогу спілкуватись. Загалом у Києві на обліку в організаціях районів перебуває (відповідно до їх соціальних статусів): 29921 ветеран Великої Вітчизняної війни, з яких 6083 учасники бойових дій (серед них 6 Героїв Радянського союзу, 368 визволителів Києва, 274 учасники партизанського руху ВВВ), 112676 дітей війни, 4538 - вдів і ін. членів сімей загиблих на фронті. У більшості з них пенсія становить 1500 гривень (+/-). Левова її частка йде на ліки.

У фотопроекті задіяно більше 30 героїв. Усі вони – жителі різних районів міста Києва. Кожен герой представлений кількома світлинами, що відображають його спогади, емоції або сучасний побут, та стислою історією-розповіддю. 

Про подію у facebook

Фотогалерея і сюжети про виставку у відповідних розділах.